Вогонь пожирає і землю, і душу, Писати не можу, та все ж таки мушу. Боляче так, що вже й не дихнути, Бути землі моїй! Чуєте? Бути! Любити цю землю – це не фашизм, Вороже, це твердження, звідки ж цинізм Взявся такий, що любить Батьківщину Забороняється дочці та сину. Кажуть країни такої не було. Тільки життя […]
Читать далее на www.asd.in.ua