Згоріло літо Згоріло літо, відлетіло Раптово й стрімко, поміж ділом, Як ластівонька швидкокрила Зникає в сяйві мерехтливім. Пролинуло так дивовижно Легеньке літечко — пір’їнка, Грайлива хмарка в барвах ніжних, Тонка срібляста павутинка! Над жнивом викошеним в небі, Лише самотній крук кружляє, Тепло землі, мов білий лебідь, У вирій тихо відлітає. Усе мов сумом оповите, Жалем […]
Читать далее на www.asd.in.ua