Той Київ зник у Бабинім Яру. Дитячий сміх, на ідиші говірка, суботній спів, мезузи на одвірках розтанули у вогнянім виру. У мовчазних дворах шукаю їх та не знаходжу слів, облич, ба й тіні. У довоєнній вицвілій світлині лишень побачу радісних, сумних… Це був Поділ, немов пасхальний стіл у бідній та усе ж сім’ї щасливій, багатодітній, […]
Читать далее на www.asd.in.ua